Чекати (кого, чого и на кого, на що)

[admin]

Ну позвольте тогда уж и мне попридираться

- Як добратися:
як дістатися

Украинское слово "добиратися" имеется в стандартном словаре Лингво. Онлайн переводчик pereklad.online.ua тоже переводит этим словом.

- вихід з платформи в хвості поїзда
в хвості потягу

Потяг (укр) = состав (рус)
Поїзд (укр) = поезд (рус)
По-моему вполне можно сказать "выход в хвосте поезда" (а не "в хвосте состава").

- Чекаємо зустрічі з Вами!
чекаємо на зустріч

То же словарь Лингво:
чекати (кого, чого и на кого, на що)
pereklad.online.ua опять единодушен  Наверное, использует движок Лингво.

[катя.п]

То же словарь Лингво:
чекати (кого, чого и на кого, на що)
pereklad.online.ua опять единодушен   Наверное, использует движок Лингво.

чекати правильно, но по-украински "чекати НА зустріч", а не "чекаємо зустрічі".

[admin]

чекати правильно, но по-украински "чекати НА зустріч", а не "чекаємо зустрічі".

Я привел словарь. Что ты можешь привести? Свое понимание украинского языка? - имеешь полное право  

ты ведь тоже просил уточнить номер.

Ну, без номера было бы совсем как-то плохо...
И все-таки мне кажется, что описание лучше, чем точный адрес, который ни в GPS не найдется, ни один местный житель не укажет, ни таблички такой нет.

[катя.п]

Я привел словарь. Что ты можешь привести? Свое понимание украинского языка?

я могу привести свою учительницу по украинскому 
если английский переводить только по словарю, ты понимаешь, что получится.  с украинским так же. так что не обижайся 

[admin]

если английский переводить только по словарю, ты понимаешь, что получится.  с украинским так же. так что не обижайся  

Я не обижаюсь, я хочу дискутировать с применением более сильных аргументов, чем "я права, потому что я права".
В словаре указано два варианта, которые я привел: "чекати кого, чого" и "чекати на кого, на що".
Ты думаешь, это случайность?

[Маргоша]

Потяг (укр) = состав (рус)
Поїзд (укр) = поезд (рус)

На центральном ж/д вокзале говорят: "Нумерація вагонів починається з голови поїзда".
В значении "поезд" правильнее говорить "поїзд".
Проверочніе слова:
ездить (поезд) - їздити (поїзд)

Так что никакого русизма здесь нет  

[Маргоша]

В словаре указано два варианта, которые я привел: "чекати кого, чого" и "чекати на кого, на що".

Тоже верно. Данное словосочетание применяется как с предлогом, так и без предлога в винительном падеже.

[катя.п]

я хочу дискутировать с применением более сильных аргументов, чем "я права, потому что я права".

не горячись, не горячись. ты же хорошо меня знаешь, чтобы такое предполагать.

1. І. Р. ВИХОВАНЕЦЬ (кто его не знает- член-кореспондент НАН Украины, известный языковед, специалист в области грамматики украинского языка):  У сучасній українській літературній мові дієслово чекати керує родовим відмінком, знахідним відмінком із прийменником на і знахідним відмінком без прийменника.Наприклад: «Колись і він чекав своєї неземної любові» (Стельмах); «чекала на ту хвилину»(Тютюнник); «Раїса сіла на лавці і чекала сторожиху» (Коцюбинський). Вживання трьох паралельних форм керування не пов’язане з різницею у значенні дієслова. Спостереження показують, що на вибір відмінків — родового, знахідного з прийменником на чи знахідного без прийменника — впливає лексичне значення залежних іменників. Родовий відмінок без прийменника подибуємо переважно тоді, коли залежний іменник означає абстрактні поняття: «Гарно було Семенові, та він чекав ще кращого»(Коцюбинський); «Тепер мені треба було чекати чогось дуже неприємного» (Смілянський);«Все чекало грози» (Донченко); «чекають від тебе перемог» (Довженко); «Болючим і презирливим поглядом зміряв баришника, який чекав свого прибутку» (Стельмах); «Мовчкиі похмуро чекає кари» (Гончар); «Жахливо було чекати вибухів» (Гончар); «Чекав смерті»(Тютюнник).Прийменниково іменникове сполучення «на+ знахідний відмінок» охоплює ширші шари залежних іменників у порівнянні з родовим відмінком. Воно може вільно сполучатися зіменниками абстрактного значення. Наприклад: «Він чекав на відповідь» (Хоткевич);«Амфітеатр поважно сидить, чекаючи на початок» (Яновський); «Гукали в пітьму, чекаючи на повернення рідних» (Довженко). Значно частіше знахідний відмінок із прийменником на виступає тоді, коли залежний іменник означає назви істот або конкретних предметів: «У залі на Коцюбинського чекали дві дорослі панночки» (Смілянський); «Щоб не гаяти часу,чекаючи на Мічуріна, він пояснює народу досягнення науки» (Довженко); «Днями вони чекали на останню дитину» (Довженко); «...жадібно чекає на краплю дощу» (Хоткевич).Знахідний відмінок поширюється здебільшого на назви людей: «Паню Олену, очевидно, чекаємо і я і жінка» (Коцюбинський); «Вдома Тамару чекала несподіванка» (Хижняк); «А справжня неприємність чекала Ніну пізніше» (Донченко); «Його і всю його родину тавро ганьби чека жахне» (Сосюра); «Уже всі зібралися і чекали старого Ионьку» (Тютюнник).Отже, в сучасній українській літературній мові родовий відмінок сполучається зіменниками абстрактного значення, знахідний відмінок із прийменником на не має обмежень щодо лексичного значення залежних іменників (може керувати іменниками як забстрактним, так і з конкретним значенням), знахідний відмінок без прийменника охоплює переважно назви людей. На нашу думку, найбільш живуча конструкція — «на + знахідний відмінок», як форма, що сполучається з іменниками будь-якого лексичного — абстрактного і конкретного —значення. Вживання родового відмінка переважно з абстрактними іменниками підтримується його специфічним значенням — виражати неозначену кількість, неконкретність предмета, взагалі невизначеність. Дієслово чекати, сполучаючись із префіксами, не завжди зберігає три паралельні форми керування. Лише префіксовані дієслова зачекати і почекати, як і безпрефіксне чекати, керують відмінками — родовим,знахідним із прийменником на і знахідним без прийменника. Наприклад: «Тут зачекаю вечора» (Ле); «Ти радиш почекати твого далекого плавання» (Головко); «Врангель вирішивнібито зачекати прибуття танків» (Гончар); «Чи тільки ти зачекаєш на мене?» (ЛесяУкраїнка); «Зачекаю на відповідь Вашу» (Коцюбинський); «Зайшла вона в обком,попросивши батька зачекати на неї тут» (Гончар); «Почекав на них» (Коцюбинський);«Почекаю Меланку» (Кочура). Дієслово ж перечекати вимагає лише знахідного відмінка:«Віктор перечекав потік автомобілів» (Добровольський); «Так можна перечекати найкращі свої роки» (Вільде); «Перечекала сторожкий патруль» (Леся Українка); «Перечекав гудок»(Головко); «З відкритого моря заходили перечекати негоду запорожці» (Гончар)

2. про руссизмы и субъективизм среди простых людей. корреная львовянка, коллега по работе, без колебаний перевела как "чекати на зустріч". на вопрос, можно ли без -на-, был ответ "це русизм".
и еще про руссизмы, которых сразу не увидишь
Форми іменників із прийменниками згідно з та відповідно до характерні для офіційно-ділового, наукового стилів. Буває, що згідно помилково сполучають з давальним або родовим відмінком: згідно рішення, згідно протоколу. Треба: згідно з рішенням, згідно з протоколом. Неправильні конструкції типу відповідно з планами і згідно до планів. Не відповідає сучасній літературній нормі також форма іменників з прийменником у відповідності з (калька з російської мови в соответствии с). (мовознавець Олександр Пономарів)

3. переводчик гугл выдает единственній вариант для конкретно єтого предложения: "чекати на зустріч". какой там движок, не в курсе.

4. еще полезное про прийменники. думаю, каждый тут найдет что-то новое для себя
http://nepravylno-pravylno.wikidot.com/pryimennyky



думаю, нашу дискуссию можно в спилкування  

[Маргоша]

На нашу думку, найбільш живуча конструкція — «на + знахідний відмінок», як форма, що сполучається з іменниками будь-якого лексичного — абстрактного і конкретного —значення.

Может, и найбільш живуча, но и использование другой конструкции не является ошибкой.

2. про руссизмы и субъективизм среди простых людей. корреная львовянка, коллега по работе, без колебаний перевела как "чекати на зустріч". на вопрос, можно ли без -на-, был ответ "це русизм".

Известно же, что как раз львовяне не являются носителями литературного украинского языка   Вот уж где в пору вспомнить о "субъективизмах".
Я бы тоже без колебаний перевела бы с предлогом, но, повторюсь, другой перевод тоже имеет место быть.

3. переводчик гугл выдает единственній вариант для конкретно єтого предложения: "чекати на зустріч". какой там движок, не в курсе.

Тут намедни нашла ошибку в переводе в Википедии. Так что уж говорить про Гугл.

[катя.п]

ну и вот поискала в инете про поезд-состав.  русизмы или нет...

Треба також підкреслити, що в тих обставинах кожна частина України намагалася відсахнутися від сильного сусіда, тобто від польської мови в Галичині, а від російської в Центральній Україні, і засвоювала лексику далекого сусіда. Так, у мову галичан увійшли такі русизми, як воздух (повітря), поїзд (потяг), совітник (радник), свобода (воля), зависть (заздрість), примір (приклад), словар (словник). Подібних слів можна б навести ще чимало, але цікаво, що всі форми, які тепер уважаються літературними, мають паралельні польські форми: powietrze, pociąg, radca, wolność, zazdrośćc, przykład чи słownik. http://litopys.org.ua/rizne/gorniatk.htm

поезд следует без остановок — потяг іде без зупинок, поезд дальнего следования — потяг далекого прямування
http://mova.kreschatic.kiev.ua/248.htm

 Поїзд  и потяг  это пароними. Пароніми — це слова (пари слів), які мають подібність у морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням. Вони переважно належать до однієї частини мови, мають однакові граматичні ознаки.

 Вакуленко: Сучасні проблеми термінології та
української наукової термінографії. – Київ, 2009

"...Але найменш вдалими є запозичення, що є дублетами до вже
наявних національних термінів чи лексем: гелікоптер (від грец. ελικο(πτερο,
буквально – гвинторіз; укр. вертоліт), безкоштовний (калька від нім.
kostenloss; укр. безплатний), помаранчевий [колір] (від фр. pomme orange,
укр. жовтогарячий), потяг (від пол. pociąg, укр. поїзд), рисунок (від пол.
rysunok та рос. рисунок; укр. малюнок)..."

[admin]

в сучасній українській літературній мові родовий відмінок сполучається зіменниками абстрактного значення, знахідний відмінок із прийменником на не має обмежень щодо лексичного значення залежних іменників, знахідний відмінок без прийменника охоплює переважно назви людей.

Точка зрения побеждает уже за одну только фундаментальность аргументации!
От души благодарю.

[Надя]

Известно же, что как раз львовяне не являются носителями литературного украинского языка   Вот уж где в пору вспомнить о "субъективизмах".

что да то да... мы на русско-украинском, они на польско-литовском:) такого иногда напридумывают

[катя.п]

Марго,

Может, и найбільш живуча, но и использование другой конструкции не является ошибкой.

скажи это человеку, который более полу-века занимается изучением уркаинской грамматики.
что касается меня, нигде не говорила, что это "ошибка". я полностью солидарна с Ангелиной, что для этого случая правильно использовать "чекати на зустріч" и аргументировала, почему.

Известно же, что как раз львовяне не являются носителями литературного украинского языка   Вот уж где в пору вспомнить о "субъективизмах"..

я про субъективизм и говорю этот пункт не относится к аргументам. но почему-то именно "не-носители" ураинского языка всю жизнь на нем говорят. а "носители" говорят и пишут по-русски. парадокс.

Тут намедни нашла ошибку в переводе в Википедии. Так что уж говорить про Гугл.

зашла речь про переводчики, в том числе и электронные. противопоставила движкам лингво движки гугл. про ошибки википедии мне ничего не известно.

[Маргоша]

Марго, скажи это человеку, который более полу-века занимается изучением уркаинской грамматики.

Да запросто  Меня этим не смутить. А знаешь почему? Потому что в грамматике, как и во многих отраслях науки, существует много различных точек зрения. Вопрос только в том, что тебе больше нравится.

По поводу переводчиков. Я лично больше доверяю словарям. Или примерам в классической литературе. Примеров употребления и одной, и другой формы - масса.

[катя.п]

Потому что в грамматике, как и во многих отраслях науки, существует много различных точек зрения. Вопрос только в том, что тебе больше нравится.

Я лично больше доверяю... примерам в классической литературе.

которая пестрит различными вариантами и прочтениями одного и того же слова.

Марго, я опираюсь на знания людей, посвятивших свою жизнь изучению вопроса. точно так же, как в грамматике, и в ветеринарии, например. я не говорю своему врачу про "множество мнений" и "а мне нравится другая версия!".
есть вообще такая штука, как этикет, к примеру. зачем держать ложку с супом под определенным уклоном или правильно складывать вилки, если нравится по-другому?  

конкретных аргументов у тебя я пока не вижу, поэтому не знаю, о чем дискуссия.