RUS | UKR | EN | DE



Bibliothek

Bibliothek /

Безпритульні тварини Києва - в центрі уваги міжнародної громадськості

Світові зоозахисні організації переконані, що невирішеність питання швидкого врегулювання чисельності бездомних собак у столиці до початку проведення Євро-2012 може зруйнувати імідж усієї країни.

Цього тижня на запрошення голови Всеукраїнського зоозахисного товариства SOS Тамари Тарнавської Київ відвідали представники найавторитетніших світових організації захисту тварин із Австрії, Великої Британії, Франції та Німеччини.

Всі вони прибули до столиці з метою обговорити з міською владою шляхи вирішення проблеми безпритульності тварин у рамках підготовки до проведення Євро-2012. До чемпіонату залишається 4 роки, і, на їхню думку, поки що у нашої столиці є всі шанси не впоратися з вирішенням цього питання у заплановані строки, адже на сьогодні місто не має для цього відповідних засобів та умов.

Голова Всеукраїнської громадської організації захисту тварин «SOS» Тамара Тарнавська про вирішення проблеми безпритульних тварин у місті

Ставлення до тваринного світу визначає рівень гуманності суспільства. У цьому переконує практика: ставлення до тварин у розвинених країнах Європи помітно відрізняється від тих держав, які роблять лише перші кроки до правового суспільства. На жаль, в Україні роками навіть самі розмови про тварин та прояви жалю до їхніх страждань вважалися чимось несерйозним, занадто сентиментальним.

Проте це питання стосується не лише моралі, а й політики. І практика жорстокого винищення тварин у певний час могла поставити під загрозу репутацію цілої країни.

Врешті-решт, наша держава у результаті переорієнтації з тоталітарної системи на демократичну також змушена була вжити певних заходів, аби не виглядати на міжнародній арені середньовічним варваром. Певно, переломним моментом став передусім 1995 рік, коли Україна вступила до Ради Європи і змушена була допасовувати своє законодавство до вимог цієї організації. Адже гуманне ставлення до тварин зумовлене, в першу чергу, прагматичністю європейців. Тут зазвичай вважають: жорстокість до тварин - це феномен асоціальності індивідуума. Тому на Заході тварин можна побачити в школах, лікарнях, пенітенціарних підліткових закладах. Водночас, на вулицях неможливо побачите таке явище, як зграйки собак, які займаються шлюбними іграми.

Поступ руху за права тварин, звісно, не можна назвати швидким та успішним, він проходить зі значними запізненнями порівняно з тими демократичними змінами, що відбуваються в нашій державі та суспільстві, і часто-густо залежить від світогляду того чи іншого політика або чиновника, від рівня його культури та розуміння необхідності гуманізації суспільства. Від підписання закону до його імплементації лежить довгий та тернистий шлях. Як практично втілити основні засади цього закону у життя?

Минулого року, наприклад, одним із таких кроків стало затвердження Київрадою Програми гармонізації відносин людини з безпритульними тваринами, за якою замість винищення тварин нарешті заплановано проводити їхню стерилізацію та щеплення від хвороб. А найголовніше, що тварин відпускатимуть на вулицю під опіку захисників тварин - оскільки всіх безпритульних поки що забезпечити місцями у притулках неможливо.

Цю подію можна справді назвати проривом у сфері гуманності. Проте, знову ж таки, від слова до дії стоять численні перепони. Річ у тім, що безкоштовна стерилізація бездомних тварин проводилася й нині проводиться в двох комунальних ветклініках: на Ярославській, 13а, та на Електротехнічній, 5а. Стерилізовані, прищеплені від спільних з людиною хвороб, тварини більше не несуть епідеміологічної небезпеки людям, до того ж стають менш агресивними і не дають потомства, тож їхня кількість автоматично зменшується. Таким чином, програма «упіймай - стерилізуй - випусти» натомість застарілої «упіймай - убий» має влаштовувати всіх. Вона досить прагматична і ставить на меті вдовольнити навіть тих людей, які не є прибічниками тварин.

Утім, варто зазначити, що візуально кількість тварин від таких заходів зменшується далеко не одразу. Тварини не можуть так швидко зникнути з наших вулиць. Можна передбачити дорікання за бездіяльність як міської влади, так і громадських організацій у цій сфері, але про результати програми можна буде говорити лише десь у 2011 році - тільки тоді ми побачимо реальні результати. Можливо, комусь цей термін видасться занадто тривалим, але це не є приводом повернутися до старих методів вирішення проблеми безпритульних тварин у місті.

Варто також пригадати і те, що з кишень платників податків роками виділялися чималі суми на відлов та вбивство бродячих тварин, проте ці кошти можна вважати викинутими на вітер, оскільки планомірне винищення тварин не дає жодних результатів. Причинами його неефективності було підвищення репродуктивної функції собак як прояв інстинкту збереження виду, фінансові зиски гицелів, які самі не були зацікавленими у повному винищенні собак як джерела власних прибутків, казнокрадство начальників служб відлову тощо.

«Стерилізація тварин є ефективнішою за вбивство», - підтвердив Джон Руейн, директор Naturewatch Foundation, частий гість в Україні. Програма була також підтримана і багатьма міжнародними організаціями, зокрема Світовою ветеринарною службою, яка надає безкоштовні ветеринарні послуги зі стерилізації багатьом країнам світу. Ветлікарі з цієї служби наприкінці року надавали свою практичну допомогу і нашому місту. В рамках програми «Милосердя без кордонів» вони й надалі планують кожні три місяці відвідувати Київ з благочинною місією.

Актуальною сьогодні є толерантність нашого суспільства до сусідства з хвостатими громадянами. Тому Товариство захисту тварин «SOS» пропонує киянам взяти участь у програмі «Я чекаю на тебе». Йдеться про адаптацію тварин, які вже пройшли стерилізацію й вакцинацію в комунальних клініках ветеринарної медицини. Давайте підтримаємо зусилля міської влади і допоможемо прискорити процес остаточного вирішення проблеми безпритульних тварин у місті! Адже неабиякий прогрес вже є, і тепер необхідна, насамперед, підтримка громадськості, її розуміння того, що будь-яка тварина заслуговує на толерантне ставлення до себе.

07.02.08

Адреса статті в Інтернет: http://www.vechirnij.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2929&Itemid=199

Міжнародна громадськість відчуває потребу опікуватися безпритульними тваринами Києва

На думку фахівців іноземних організацій захисту тварин, нині головна проблема у Києві, пов'язана з урегулюванням чисельності безпритульних собак, полягає, насамперед, у тому, що столиця не може стерилізувати ту кількість, що відповідає вимогам міста. Якщо взяти до уваги приклади інших країн Європи, у більшості з них, зокрема, у Франції, Австрії, Великій Британії та Німеччині з метою швидкого розв'язання проблеми докладалися усі зусилля, аби стерилізувати в короткі терміни якомога більшу кількість бездомних тварин. Таким чином, свого часу тут було стерилізовано понад 85% собак, у результаті чого за кілька років вони майже зникли з вулиць більшості міст цих країн. А ті, що залишилися, сьогодні проблем не створюють, бо в таких незначних популяціях їх неважко утримувати і доглядати. Тому притулки і ветклініки не перевантажені.

Як відмітила директор міжнародного відділення Всесвітньої ветеринарної служби Анні Кук, у разі, якщо Київ не почне стерилізувати в день щонайменше 40 тварин, про вирішення проблеми їх існування в цілому можна навіть і не мріяти: «Столиця ніколи не вирішить це питання, якщо буквально зараз не візьме під стерилізацію бодай 70% бездомних собак. Це підтверджує міжнародна практика. І чим довше триватиме пошук фахівців та установ, які цим займатимуться, тим більше поглиблюватиметься проблема. Бо тварини швидко розмножуються, і стерилізація 5-6 особин на день жодним чином цей процес не врегулює». За її словами, Всесвітня ветеринарна служба може направляти своїх спеціалістів до всіх країн світу, які також перебувають на початкових етапах боротьби із собачою безпритульністю. І Україна, зокрема, Київ, не є виключенням. Проте ветеринарам-міжнародникам треба десь працювати з тваринами, а відповідних установ у столиці вкрай мало. Тому і внесок фахівців не є таким, яким би вони самі хотіли його зробити для нашого міста. «Виходить, що міжнародна громадськість фактично опікується проблемами країни, яка має всі можливості самотужки їх вирішити. Ми, звісно, бачимо бажання нової київської влади розв'язувати це питання самостійно, проте ситуація, що склался зараз, не дає нам можливості просто спокійно спостерігати за перебігом подій, жодним чином у них не втручаючись», - підкреслила пані Кук.

Що пропонують столиці іноземні гості?

Власне, передусім, проблема відсутності у Києві належної кількості установ, що дозволяло б проводити необхідну кількість процедур стерилізації тварин, та установ, де після цього їх можна було б утримувати без надлишку, хвилює міжнародних зоозахисників найбільше. Адже наразі у столиці діють лише дві комунальні ветеринарні клініки, що не в змозі стерилізувати по 40 тварин на день, крім того, на карантин їх має можливість прийняти фактично тільки міський притулок у Бородянці, а там на всіх прооперованих собак місць катастрофічно не вистачає.

З метою розвантаження притулку міжнародники пропонують створити в місті новий центр стерилізації для безпритульних тварин, що дозволило б розв'язати існуючу проблему у максимально стислі терміни. Вони навіть готові певною мірою профінансувати його будівництво - нехай тільки київська влада виділить для цього земельну ділянку. При цьому іноземні зоозахисники категорично виступають проти подальшого існування Бородянки і переконують, що в неї кошти не вкладатимуть, бо, по-перше, притулок розташований надто далеко від столиці, а по-друге, умови утримання тварин там такі страшні, що навіть немає сенсу вирішувати питання в рамках його реорганізації. Утім, керівництво столиці має дещо інше бачення ситуації, і на такі умови не зовсім погоджується.

Київська влада проблему визнає, проте від Бородянки не відмовиться

Від існування проблеми безпритульності тварин у місті КМДА не відхрещується, навпаки, визнає - у тих масштабах, в яких вона наразі перебуває. Проте вирішувати питання шляхом будівництва нового центру стерилізації не поспішає, вважаючи, що це може ще більше віддалити місто від поставленої мети - врегулювати чисельність бездомних собак у лічені роки виключно гуманним шляхом.

Як зазначила заступник міського голови Ірена Кільчицька, керівництво притулку в Бородянці ще просто не встигло повністю приступити до виконання програми стерилізації тварин, оскільки у 2007 році місто не передбачило на це фінансування. Оскільки новий бюджетний рік розпочався зовсім недавно, тільки зараз вдасться показати більш конкретні результати у зазначеному напрямі: «І якщо ви хочете, щоб тварин не знищували, як це було раніше, то ми будемо працювати саме з Бородянкою. Не ми її будували, але вона зараз є, і всі сили треба покладати на неї, а не втрачати час на будівництво центру стерилізації. Бо лише сам процес виділення землі під нього може тривати настільки довго, що ми взагалі нічого не встигнемо».

Пані Кільчицька також розповіла, що коли місто вводило в дію програму стерилізації тварин, то ніяк не прив'язувало її до Євро-2012, оскільки на той момент про проведення чемпіонату саме у Києві ще не було відомо. Водночас, необхідність у терміновому розв'язанні проблеми була настільки гострою, що довелося розпочинати реалізацію програми навіть із урахуванням того, що столиця не мала для цього всіх необхідних ресурсів: «У будь-якому випадку, ми планували, що проблему врегулювання чисельності бездомних собак буде повністю знято у місті протягом найближчих кількох років. Тому до 2012 року у нас є всі шанси з нею впоратися».

А колишня шкуродерня в своєму репертуарі

Як зазначають представники міжнародних організацій захисту тварин, вони готові повністю довіряти новій владі Києва у вирішенні питання бездомності собак та гуманного поводження з ними, проте щодо притулку в Бородянці та безпосередньо його керівництва все ж мають певні сумніви.

За словами експерта з питань захисту безпритульних тварин Всесвітньої зоозахисної організації Браяна Фолькнера, наразі в Європі використовують куди більш гуманні методи вилову тварин, аніж ті, якими користується служба відлову Києва при КП «Притулок для тварин»: «Тому ми прагнули зустрітися з новим директором Бородянки, аби обговорити з ним можливості використання новітніх методів вилову собак, а також вирішити, яким чином їх можна адаптувати під можливості столиці. Адже нас хвилює, що штат ловців притулку залишився тим самим, що й при колишній «будці». Проте пан Тарас Смурний так і не наважився на зустріч протягом усього терміну нашого перебування у Києві, пояснивши це нестачею часу. Такі його дії свідчать про абсолютне небажання покращувати ситуацію». Він також додав, що в разі, якщо вирішити проблему з бездомними тваринами будуть прагнути тільки вищі ешелони влади, тоді як їхні підлеглі демонструватимуть повну байдужість до цього, жодних зрушень досягти не вдасться: «Я вже мовчу про те, якими жахливими умовами забезпечує Бородянка собак - на це просто неможливо дивитися. Звісно, раю для безпритульних тварин ніде в Європі немає, але цей притулок ні з чим порівняти не можна».

Нагадаємо, що під час перебування у Києві іноземні гості не полінилися відвідати колишню шкуродерню, аби побачити, що там змінилося впродовж останніх років. Усі вони залишилися незадоволеними візитом, одноголосно визнавши, що заклад потребує термінових радикальних змін.

06.03.08

Адреса статті в Інтернет: http://www.vechirnij.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=3796&Itemid=199