Товариство

Дельфін – одне з найдивніших та найзагадковіших живи істот нашої планети. Протягом усієї історії свого існування люди знали, що дельфіни надають допомогу потопаючим та розганяють акул, які збираються поблизу людини. Особливо оберігають вони дітей. Унікальною особливістю дельфінів є їх доброзичливість, товариськість, прагнення встановити різного роду контакти з людиною, до надання їй допомоги. За 2500 років спілкування людини з дельфіном не було помічено жодного випадку агресивності останніх, навіть коли людина робила боляче. Але ж у дельфіна афаліни 88 гострих конічних зубів, наче ікла у тигра. Він спокійно міг би, наприклад, відкусити руку людини або вбити її сильним ударом нижньої щелепи, рятуючи своє життя. Саме таким чином дельфіни вбивають хижих китів, наступаючи на них своїм дзьобом в область нервових центрів. І лише останнім часом вперше спостерігаються випадки нападу дельфінів на людей. Дивлячись, як жахливо людина поводить себе з цими унікальними тваринами, стають зрозумілими причини цього.

В Стародавньому світі більше двох тисяч років тому був широко розповсюджений культ Дельфіна. Люди того часу зробили його морським богом. Його зображали на монетах, на його честь називали міста і населені території. Рибалки Стародавньої Елади використовували дельфінів для вилову риби – писав у другому сторіччі римський письменник Эліав Клавдій. Коли рибалки помічали косяк риби, що зайшов у лагуну, вони стукали під водою камінням об каміння. На цей звук припливала стая дельфінів і гнала косяк до берега, де рибалки ловили риб сітками. Частину вилову вони віддавали дельфінам на знак подяки за допомогу. А аборигени острівних зон поблизу Австралії і понині ловлять рибу з допомогою дельфінів.

Головний мозок дорослої афаліни довжиною 240 см має вагу 1700-1800 грамів, а у дорослої людини зі зростом 180 см – на 300-350 грамів менше. Будова мозку дельфіна і людини подібні. Кора мозку дельфіна диференційована так само, як і у людини. В ній можна виділити ті ж самі шість шарів, ті ж асоціативні центри, що й у нас. При цьому ділянка мозку, яка відповідає за творчі мисленнєві здібності, в пропорції дельфіна навіть більша, ніж у людини. Мозок дельфіна здатен накопичити об`єм даних і стійких причинних зв`язків, які можна порівняти з об`ємом даних, які накопичує людина, чи навіть більше. Шведський морфолог Портман по декільком індексам мозку створив шкалу «розумового розвитку» різних видів тварин. Перше місце в цій шкалі посіла людина (у неї біло 215 умовних одиниць), друге – афаліна (190 умовних одиниць), третє – слон (150 одиниць) і четверте – мавпа (63 одиниці).

Виключно великі швидкість та об`єм інформації, що передають дельфіни по гідроакустичному каналу. Так, в одному з експериментів, проведених у Севастопольському дельфінарії воєнно-морського флоту, з сіток рибалок був створений складний лабіринт, в центрі якого розмістили апетитну рибу. В лабіринт пустили дельфіна. Дельфін, знаючи з допомогою свого локатора місцезнаходження риби, але не знаючи самого лабіринту, почав методично досліджувати і проходити усі його пастки. Коли він їх пройшов, він з`їв рибу і найкоротшим шляхом одразу ж залишив лабіринт. В момент виходу дельфіну з лабіринту в те ж саме місце помістили іншу рибу, а назустріч йому пустили іншого дельфіна. Коли вони зустрілися, обидва дельфіни обмінялися короткими свистами, після чого другий дельфін найкоротшим шляхом без жодної помилки попрямував до цілі і з`їв рибу.

Дельфін розрізняє два однакових по формі і розміру предмета, але зроблених один зі сталі, інший – з латуні; два однаково оброблених суцільних стальних куль, які розрізняються в діаметрі на 2-3%; два однакових герметичних товстостінних порожніх циліндра, порожнина яких частково заповнена водою, якщо різниця рівнів води в них становить 3-4 мм; і т.д.

Дельфіни - високорозвинена цивілізація , вона альтернативна техногенній цивілізації – людській. Вони, на відміну від нас, навчилися жити в гармонії з навколишнім світом, не руйнуючи його. У більшості тварин основна доля їх часу витрачається на пошук та здобуття їжі. При цьому часу на інші заняття залишається зовсім небагато. Інакше у дельфіна. Для видобутку добового раціону їжі дельфіну в нормальних, не виснажених рибним промислом акваторіях, достатньо 20-30 хвилин на добу. Все інше – вільний час. Працювати для власного забезпечення не треба. А розвинутий мозок дозволяє багато чого. Це спорт і розваги, де необхідні кмітливість, виключна допитливість. Це кохання, сім`я. Люди і дельфіни є єдиними видами живих істот, що займаються сексом заради задоволення. Як показали дослідженя, статеве життя у дельфінів – вільна гра, що не обмежена жодними заборонами.

Сім`ї дельфінів дуже міцні. Недарма дельфіни символізують сім`ю, любов та гармонію у вченні Фен-Шуй. Під час народження маляти навколо породілля збираються дельфіни-повитухи і допомагають малятку, що народилося в воді, піднятися на поверхню для першого ковтка повітря. Дорослий дельфін до кінця життя зворушливо піклується про своїх батьків. Інстинкт взаємодопомоги у дельфінів сильніший за інстинкт самозбереження. Вони не можуть залишити в біді свого товариша і, рятуючи його, часто самі гинуть, іноді цілими зграями. Життєвим принципом дельфіна «загинь сам, але врятуй товариша» безсовісно користується людина. Нею придумана технологія полювання на дельфінів, коли першу тварину не вбивають, а лише спеціально ранять, але не витягають з води на борт корабля. У підсумку вбивають не лише вся зграя, а й інші дельфіни, які випадково опинилися поруч і кинулися на допомогу.

Молода жінка, тренер дельфінів Севастопольского дельфінарію ВМФ, розповідала: « Ви навіть не уявляєте, які вони всі різні, більш різні, ніж люди. Кожен з них – неповторна особистість. Ось цей, наприклад, дужа ласкавий і водночас уважний, цей – жартівник і шибеник, який постійно вигадує щось новеньке. А цей – лицар, сильний, сміливий і справедливий, а цей…, а цей…». І, бувши не в змозі знайти потрібні слова, с жіночою безпосередністю сказала: «Ось від такого я б хотіла мати дітей».

«Дельфіни ніколи не забували, що були колись людьми»
Пліній Старший

За матеріалами монографії
Олександра Марковича Трохана
"Таємничий світ, в якому ми живемо".
http://www.zivert.ru/about/docs/trohan_book/

Під час ловлі та транспортування гине приблизно 50% дельфінів. «Під час полювання на дельфінів в Японії гинуть сотні особин, в тому числі і від страху та серцевих нападів, а тренери усього світу відбирають собі молодняк у воді, що почервоніла від крові. Їх витягають за хвіст і відвозять». За приблизними оцінками з 1984 по 1994 рік по всьому світі для шоу-бизнеса виловлено 2700 дельфінів.

Під час відлову дельфінів для своїх потреб, людина руйнує, травмує їхні сім`ї, які дуже міцні.

На волі дельфін щоденно пропливає 150-300 км, його звичайний ареал мешкання 85 кв.км. В басейні розмірами в декілька метрів він приречений на життя без руху.

Бетонні стіни утворюють ревербаційну камеру і перетворюють життя в акустичний жах. Життя в акваріумі веде до повної плутанини в системі сприйняття і орієнтації. Особливо травмують тонку систему акустичного сприйняття дельфіна шуми насосів, гучна музика, високий рівень шумів і вібрацій, що передається через стінки акваріума. Часто це доводить ув`язнених дельфінів до відчаю. Жак Ів Кусто, під час перебування в дельфінарії Сан-Дієго, став свідком, як один з дельфінів що є сили довго бився головою об стіни акваріума доти, доки не помер.

Невідповідна якість води і її сольовий баланс викликають високу ймовірність грибкових та інших захворювань. Екскременти та інші продукти фізіологічної життєдіяльності , що викидаються в воду, вимагають старанної очистки води. Для профілактики захворювань доводиться хлорувати бассейн або знезаражувати його хімікатами. Така «профілактика» доволі часто призводить до захворювання очей та інших слизових поверхонь організма дельфінів.

Прибережні дельфінарії, що використовують натуральну морську воду, піддаються цій проблемі в меншій мірі. Але один тільки факт, що дельфінарій знаходиться на узбережжі, звичайно, не гарнтує нормальних умов утримання дельфінів.

Основными показниками «комфорту» будь-якої дикої тварини за умови утримання її в неволі є тривалість життя і розмноження. Дельфіни розмножуються в неволі дуже погано, у той час як в природніх умовах самка народжує маля один раз на два роки.

Тривалість життя дельфіна на волі – в середньому приблизно 30 років, але може досягати 40 років. В неволі дельфіни не живуть довше 3-5 років.