РУС | УКР | EN | DE



Ваш внесок

Ваш внесок / Подяки

Котяча мама Валентина Миколаївна

"Просто дуже шкода цих бідних тварин і хочеться їм допомогти"

Хтось тримає одну кішку, у когось їх декілька. Валентина Миколаївна всиновила відразу 200 кішок. З 1999 по 2006 роки вона допомагала гостомельскому Притулку для бездомних тварин, взявши під свою опіку цілий котячник. Наша розповідь відноситься якраз до цього періоду.

Валентина Миколаївна забезпечує своїх підопічних всім необхідним – кормом, медикаментами, лікуванням і турботою одного з небагатьох штатних співробітників Притулку.
Розповідає сама Валентина Миколаївна:

Кожний ранок для постійного працівника Марини починається з прибирання – заміна води, чищення туалетів. За прибиранням йде огляд, чи всі здорові й веселі, і процедури: кому око промити, кому ніс або вуха, а кому й укол зробити. Лікарські препарати я забезпечую, так само як і професійну ветеринарну допомогу – адже трапляється, що комусь із котів потрібно, наприклад, хірургічне втручання. Тоді я везу тварину в клініку на операцію.

Незважаючи на свою зайнятість, Валентині Миколаївні вдається бувати в Притулку два-три рази на тиждень, а те й щодня. У проміжках вона тримає контакт із Мариною по телефону, що дозволяє їй бути в курсі подій. Завдяки такій пильній увазі й повному забезпеченню, котячник у Притулку – острівець гарантованої ситості й благополуччя, на радість Валентини Миколаївни. Вона задоволена результатами й рада співробітництву з Мариною.

Вихованці Валентини Миколаївни задоволені життям

Уперше я познайомилася із Притулком завдяки моєму чоловікові Борисову Івановичу. Спочатку він допомагав фінансово, а також купував устаткування, корми, крупи. А в останні півтора роки підключився й наш син Слава, що регулярно, як мінімум раз у тиждень, їздить у притулок – завозить корм, ліки, сітки для вольєрів, будматеріали й зарплату Марині.

Важко сказати, чи подобається мені й Славику в Притулку... нам просто дуже шкода цих бідних тварин і хочеться їм допомогти, чим ми й займаємося. Притулок дуже потребує допомоги, намагаючись існувати на милостині людей, без усякого бюджетного фінансування. А для цього в людей не вистачає людського виховання й щиросердечної доброти: багато хто тепер озлобився, зачерствів серцем, навіть один одному не допомагають, що ж тут говорити про тварин!

У результаті вихованцям притулку, особливо собакам, трапляється голодувати. Головна проблема – недостатнє, жалюгідне забезпечення. Звідси неповноцінне харчування, недостатнє ветеринарне обслуговування, мала площа приміщень, брак вольєрів, велика скупченість тварин. Іноді це приводить до нещасних випадків, недаремно ж у прислів'ї говориться: «Живуть як кішка із собакою»... Боротися із хворобами, вірусами й епідеміями в таких умовах дуже важко. Лише один укус кліща може привести до смертельного результату, але оглядати таку ораву силами одного або навіть кількох людей неможливо.

Здавалося б: дві сотні кішок на утриманні, куди ще! Але добре серце не визнає таких аргументів, тому крім тварин притулку родина Валентини Миколаївни піклується й про інших. В їхньому домі уживаються дві собаки й три коти, один із яких живе в них уже вісім років, а на роботі – тринадцятирічна макака. Валентина Миколаївна викупила її в злих людей і таким чином урятувала їй життя.

Ще півроку назад у нас було 9 собак. Дві з них носять сліди людської жорстокості – внаслідок травми й подальшої операції ходять на трьох лапах.
Але через розташовані поряд житлові будинки більшість довелось переселити чоловікові на роботу. Залишилися тільки найбільш нещасні: одна хвора, що я забрала із Притулку (у неї нетримання сечі й тому потрібні особливі умови), а друга дворняга, що викинули щеням. Ну й 15 котів; всі вони були підібрані на вулиці й потребували медичного лікування. Зараз вони здорові й живуть дружно.

Спасибі й низький уклін вам і вашим близьким, Валентина Миколаївна! Нехай ваші вихованці будуть здорові й приносять вам радість. Ваша доброта до тварин є кращим прикладом усім нам – і тим, хто вже присвятив шматочок свого серця самим відданим друзям людини, і тим, у чийому серці цей куточок поки що пустує.

Строката сімейка уповає на свою годувальницю
Розмовляв О.Косенков, переклад Mary G
24 квітня 2007 г.
 
Інші...